Лікар функціональної діагностики

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 [1 Голос]

Деталі: Останнє оновлення: П'ятниця, 12 травня 2023, 16:16

Лікарем функціональної діагностики є фахівець, який досліджує функції внутрішніх органів та систем організму шляхом застосування сучасних технологій та діагностичних методів.

ЗМІСТ:

Історія професії
Особливості професії
Обов'язки
Важливі якості
Навички та знання
Перспективи та кар'єра
Навчання

Історія професії

Основоположником діагностики прийнято вважати Гіппократа. Саме він шляхом постійних спостережень вивчав особливості розвитку та симптоматику захворювань, спостерігав за реакцією організму пацієнта на певний лікарський препарат.

Через кілька століть наука зробила крок вперед. Технічний прогрес сприятливо позначився і можливостях медицини – у ХІХ столітті з'явилися нові методи діагностики і відповідне устаткування, з допомогою якого вдавалося підтвердити чи спростувати діагноз. Тоді ж виникла потреба у кваліфікованих кадрах.

Особливості професії

Лікар функціональної діагностики – це фахівець із вищою медичною освітою, який не становить курс лікування, а проводить різноманітні фізіологічні дослідження для уточнення діагнозу. Його основна мета – вчасно визначити зміни чи порушення у функціонуванні низки органів прокуратури та систем. До діагносту звертаються за напрямом терапевта чи вузьких фахівців напередодні хірургічного втручання, при диспансеризації, з метою відстеження позитивної динаміки лікування.

Основні переваги:

затребуваність;
можливість побудувати кар'єру та вести наукову діяльність;
повага з боку колег та пацієнтів;
гарна заробітна плата;
широкий вибір місць для працевлаштування.

Недоліки:

тривале навчання;
найчастіше ненормований графік роботи;
відсутність права на помилку;
психоемоційні навантаження та ризик професійного вигоряння.

Обов'язки

Професія включає такі обов'язки:

амбулаторний прийом пацієнтів за направленням вузьких фахівців, вибір методу обстеження згідно з передбачуваним діагнозом;
проведення планової чи екстреної післяопераційної діагностики;
визначення ступеня тяжкості виявленої патології, її розміри та точну локалізацію;
участь у диспансеризації та профілактичних оглядах;
координація діяльності молодшого медперсоналу, що перебуває у підпорядкуванні;
робота із медичною документацією;
участь у виїзних обстеженнях населення;
планове проходження курсів підвищення кваліфікації.

Важливі якості

Необхідні якості, якими повинен мати лікар функціональної діагностики:

відповідальність;
аналітичний склад розуму;
хороша пам'ять;
уважність;
скрупульозність;
організаторські здібності;
вміння працювати в команді;
акуратність;
пунктуальність;
доброзичливість;
відчуття ритму;
комунікабельність;
стресостійкість;
працездатність.

Навички та знання

Лікар функціональної діагностики повинен знати: основи анатомії, хірургії, неврології, пульмонології та кардіології. У роботі також не обійтися без знання класифікації патологій внутрішніх органів, уміння розпізнавати хворобу симптоматикою.

Обов'язковим є вміння надавати першу медичну допомогу у разі потреби, проводити ендоскопічні процедури за умов амбулаторії, розшифровувати результати діагностики. Лікар повинен бути впевненим користувачем ПК та вміти грамотно поводитися з медобладнанням.

Перспективи та кар'єра

Місцем роботи вищезгаданого фахівця може бути: поліклініка, лікарня, санаторій, приватний діагностичний або медичний центр, науково-клінічний або перинатальний центр, пансіонат для людей похилого віку.

Перспектива просування кар'єрними сходами та розмір заробітної плати залежать від професійних навичок, досвіду роботи та кваліфікаційної категорії лікаря (II, I, вища). У майбутньому можна стати завідувачем відділення або присвятити себе зайняттю науковою діяльністю.

Навчання

Для того, щоб стати лікарем функціональної діагностики, треба закінчити вуз за одним із напрямків: «Педіатрія», «Лікувальна справа», «Медична кібернетика», «Медична біофізика». Потім потрібно отримати акредитаційний лист. Наступний етап – навчання в ординатурі за профілем «Функціональна діагностика».